-

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя, - сказав колись Франсуа Вольтер і, без сумніву, ця думка є слушною. Однак така проста аксіома потребує нашого доведення, адже кожен українець має прагнути до оволодіння рідною мовою якомога краще, сягнути її глибини, черпати з неї сили для Добра, Миру, Розвитку.

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

💙💛 СІМ граматичних рис української мови

-
  🇺🇦 1️⃣ Кличний відмінок іменників. Представлений закінченнями -о, -е, -є, -у, -ю: Одесо, Миколаєве, Балакліє, Лисичанську, Маріуполю. 🇺🇦 2️⃣ Наказовий спосіб дієслова першої особи множини. Представлений закінченнями -мо, -імо: встаньмо, працюймо, ходімо.  Московити кажуть "давайте". 🇺🇦 3️⃣ Закінчення -ові, -еві, -єві іменників чоловічого та середнього роду в давальному відмінку: директору — директорові, секретарю — секретареві, Андрію — Андрієві, немовлятку – немовляткові. І навіть прізвища: Петренку — Петренкові, Іванишину — Іванишинові. Для уникнення одноманітних відмінкових закінчень потрібно спочатку використовувати закінчення -ові, -еві, -єві, а потім — -у, -ю: Симоненкові Василю Андрійовичу, Леонідові Миколайовичу Іваненку, панові директору. 🇺🇦 4️⃣ Синтетична (та, яка складається з одного слова) форма майбутнього часу дієслова: -робитиму, -робитимеш, -робитиме, -робитимемо, -робитимете, -робитимуть, -робитиметься, -робитимуться. Формально є і аналітична форма
Докладніше